Чорнобиль не має минулого… Чорнобиль… Трагедія… Пам'ять…

26 квітня в Байковецькій ЗОШ І-ІІ ст.. було проведено урок-реквієм «Чорнобиль не має минулого… Чорнобиль… Трагедія… Пам'ять…», який був присвячений 30 річчю трагедії на Чорнобильській ЧАЕС. Саме 30 років тому світ сколихнула страшна новина - 26 квітня сталася трагедія, яка увійшла в історію людства під назвою Чорнобильська катастрофа, найбільша техногенна аварія ХХ століття. Відтоді Чорнобиль став зоною душевного болю і постійної тривоги мільйонів українців. Від 26 квітня 1986 року увесь український народ живе "до" і "після". "До" і "після" катастрофи на ЧАЕС.

На виховний захід було запрошено ліквідаторів катастрофи Космину Ігора Антоновича та Юристого Богдана Степановича. Ліквідатори розповіли як саме ліквідувалась пожежа, як влада приховувала від людей правду про трагедію. Учні з перших вуст почули про методи боротьби з «мирним атомом», про те, як пожежні, військові затулили собою не тільки станцію, а й Європу. Чорнобиль – це чорний біль нашої країни, біль, який торкнувся і наших вчителів – Гануляк Світлану Тадеївну, дочку одного із ліквідаторів ЧАЕС.

Під час уроку-реквієму ведучі провели екскурс у ті страшні дні. Гуменна Марія (7 клас) прочитала напам’ять зворушливий вірш, а дівчата 8 класу заспівали пісню про Чорнобиль. Не лишились байдужими і до інсценівки вірша «Чорнобиль-трава» у виконанні педагога- організатора Перкатої О. В. та учениці 4 класу Микитюк Олени.

В кінці вечора- пам’яті діти подарували квіти запрошеним гостям, а всіх загиблих вшанували хвилиною мовчання.

Великодні дзвони

Із давніх - давен яйце було символом Сонця-Весни, а писанка – частинкою дивної сили, яка символізує народження життя, його безперервність та оновлення. Це – своєрідний оберіг від усякої нечисті, хвороб, стихій та нещасть.

Саме тому традиційно перед Великоднем у Байковецькій ЗОШ І-ІІ ст..навчали мистецтву писанкарства. 15 квітня розпочалася акція з розпису яєць. Кожен учасник заздалегідь готувався до цієї важливої справи, адже створювати писанку потрібно лише з хорошими думками та позитивним настроєм. Хоча процес розпису непростий, та кожен школяр, поринувши у вир фантазії, докладав максимум зусиль.

Незвичайні, яскраві, чарівні, барвисті... Як ще можна описати красу, яка випромінюється від створених великодніх писанок? Маленьке диво відбувалося кожного разу, коли останні краплини фарби завершували клопітку роботу майстра.

І напередодні цього світлого свята на подвір’ї школи засяяло дерево прикрашене писанками.