Наталя Романівна Гущина — “Вчитель року-2014”!

Байковецька школа має добру славу в Тернопільському районі завдяки її педагогам. Це і заслуга скромної, проте відданої професії вчителя світової літератури, класного керівника 9 класу Наталії Романівни Гущиної. Саме їй вдалося вибороти першість на районному етапі Всеукраїнського конкурсу “Вчитель року — 2014” у номінації “Світова література” та ще раз довести, що байковецькі вчителі вміють і люблять навчати. Наталя Романівна залюбки погодилася відповісти на питання кореспондента “Подільського слова”.

— Наталіє Романівно, вчитель — дуже відповідальна професія. А особливо зараз, коли Ви взяли таку високу планку. До чого Вас зобов’язує титул “Вчителя року”? 

— Нещодавно я повернулася з декретної відпустки по догляду за дитиною. Відчула, що потрібен певний поштовх, потреба розкрити свій внутрішній потенціал, вдосконалити себе. І через це вдосконалити світ навколо, мова йде, звичайно, про учнів. Адже ми, вчителі, готуємо наше майбутнє. У подібному конкурсі брала участь вперше, тому дуже хвилювалася. Конкурс “Вчитель року” зобов’язує не припиняти розширювати межі вдосконалення себе як педагога і, передовсім, як особистості. 

— До речі, як ви стали вчителем?

— Змалечку прагнула до педагогічної професії. Мої батьки за фахом військові, тож у дитинстві часто доводилося переїжджати. Народилася я в Тернополі, кілька років жила в Польщі, згодом в українському місті Миколаїв, пізніше сім’я переїхала у Німеччину. 10 і 11 класи я закінчила у Мишковицькій школі, у селі бабусі і дідуся. До вчительської професії надихнула тітка — вчитель історії і права Мишковицької ЗОШ І-ІІІ ст. Марія Михайлівна Сирник, її уроки і досі вважаю зразковими. Відтак, свого часу закінчила Тернопільський національний педагогічний університет, факультет російської філології. Працювати вчителем почала в Білецькій ЗОШ І-ІІ ст., уже десять років викладаю світову літературу в Байковецькій школі. Тут комфортно працювати, дружній колектив. З сім’єю вчителя хімії і біології, християнської етики Ольги Зіновіївни Пульки ми взагалі стали родичами — її чоловік Віктор

Володимирович є хресним татом мого синочка Віктора. Всі вчителі підтримали мене під час участі в конкурсі “Вчитель року”, отож, це і їхня перемога також.

— Кажуть, вчитель навчається у своїх учнів. Чого Вас навчили байковецькі школярі?

— Звісно, процес навчання це не односторонній процес. Знаєте, в школярів є сотні думок, творчих, креативних ідей, і вони вміють себе проявити. Наша молодь володіє комп’ютерними технологіями, цікавиться подіями в світі, думає, аналізує. Приміром, на уроках зарубіжної літератури учні пропонували переглянути фільми за мотивами твору чи біографічні картини про письменників, які мені в той час були невідомі. Коли вчитель іде на урок, потрібно бачити, чого хочуть учні. Необхідно стимулювати їх відкриватися, і тоді у них справді можна чогось навчитися.

— Ваше педагогічне кредо?

— Ідучи на урок, завжди прошу в Господа: “Боже, дай мені сили, щоб справитися з тим, що я можу зробити. Дай мені мужності, щоб змиритися з тим, чого я зробити не можу, і дай мені мудрості, аби відрізнити одне від іншого”.

— Наталіє Романівно, яка Ваша точка зору на нові стандарти освіти України, зокрема, на уроках світової літератури?

— “Жити — значить мати проблеми, вирішувати їх — означає рости інтелектуально”, — справедливо вважав Конфуцій. Унікальність уроку літератури саме в тому, що він дає змогу молодій людині вчитися вирішувати життєві проблеми, змодельовані в художніх творах. Світова література складніша від української. Її багатокультурність часто буває недоступною для розуміння учнями. Важко запам’ятати імена героїв, письменників, зрозуміти їхні вчинки в контексті історії різних країн. Останніми роками з освітньої програми вилучено багато російської літературної класики, вважаю це основним недоліком сучасної програми української освіти.

— Як школярі реагують на актуальні нині події Євромайдану?

— Наші учні дуже вболівають, хвилюються за країну, слідкують за новинами. Вважаю, Євромайдан став головною подією в українській освіті, адже саме молодь, студенти найпершими спричинилися до створення Майдану як платформи боротьби суспільства за демократію, справедливість та чесну владу.

— Поділіться, будь ласка, з нашими читачами, як Ви провели новорічні та різдвяні свята?

— Під час канікул з учнями 5, 6 і 9 класів їздили на каток в ТРЦ “Подоляни”, відвідали єдиний в Україні цирк на льоду з ефектом 3D. Днями запланували похід у Тернопільський обласний драматичний театр, наразі визначаємося з виставою.